Вікова категорія: до 5-10 років
«Діафільм — це особливий спосіб розповіді: ні книга, ні кіно, але все ж містить літери, текст, історію та образи. Він створює можливість для близького, затишного спілкування та магічної атмосфери, викликаючи позачасовий і позапросторовий стан. Створює незабутній образ з звуків, кольорів, ароматів та ілюстрацій. Можна вирости без нього, але не варто його пропускати.»
Закарпатський обласний угорський драматичний театр представляє:
Невимовне
– сценічна вистава –
Думки та видіння Чоконаї, Кельчеї, Ласло Латора та Петефі, втілені у віршах та музиці.
Виконавці:
Адріенн ЧЕЙКЕ
Аттіла ФЕРЕНЦІ
Наталія ГАЛ
Язмін ГЕЦЕЛ
Аніта ПОЛЯК/Дора МОНУШ
Автори:
Драматург: Дора МОНУШ
Режисер: Естер ДЄВІ-БІРОВ
Монодрама у виконанні Іболі Орос
Мексиканська художниця Фріда Кало є символом сучасної культури. Сильна, авангардна жінка, муза, натурниця і взірець для багатьох. Вона перша жінка, яка змалювала найпотаємніші жіночі почуття, справжні бажання і болі, які раніше були сором'язливо приховані під пеленою пристойності або були вкриті шаром пафосу, щоб уникнути обурливої дійсності.
Дійові особи та виконавці:
АГАФІЯ ТИХОНІВНА, купецька дочка, наречена – Аніта ПОЛЯК
ОРИНА ПАНТЕЛЕЙМОНІВНА, її тітка – Наталія ГАЛ
ФЕКЛА ІВАНІВНА, сваха – Іболя ОРОС
ПОДКОЛЬОСІН, службовець, надвірний радник – Мелінда ОРОС
КОЧКАРЬОВ, друг його – Магдалина ВАШ
ЯЇЧНИЦЯ, екзекутор – Степан ШЕВТЕР
АНУЧКІН, відставний піхотний офіцер – Наталія ГАЛ
ЖЕВАКІН, моряк – Адріенн ЧЕЙКЕ
СТЕПАН – Степан ШЕВТЕР
СТАРИКОВ, купець – Іболя ОРОС
ДУНЯШКА, дівчина в домі – Язмін ГЕЦЕЛ
ГОГОЛЬ – Язмін ГЕЦЕЛ
Закарпатський обласний угорський драматичний театр представляє:
Одноактні комедії
Товариство театру вперше представило три твори Антона Павловича Чехова — «Ведмідь», «Про шкоду тютюну» та «Освідчення» — два десятиліття тому, у 1997 році, під режисурою Аттіли Віднянського. Успіх вистави з тих пір залишається незмінним — і це не випадково.
У комедії «Ведмідь» Єлена Іванівна Попова (Неллі Сюч) у ролі вдови, яка сумує і усамітнюється від світу, поки до неї не приходить Григорій Степанович Смирнов (Йожеф Варга) через давній борг. Спір між боржником і кредитором на сцені поступово переростає у класичне протистояння чоловіка і жінки, яке, зрештою, перетворюється на закохану пристрасть. Слуга Лука, якого грає Жолт Трілл, стає надійним джерелом гумору.
У монодрамі «Про шкоду тютюну» Іван Іванович Нюхін (Жолт Трілл) читає лекцію перед глядачами. Оповідь, що здається веселою на перший погляд, поступово розкриває образ безпорадного чоловіка та батька, який живе під тиранічною владою. Його сповідь про життя, сім’ю і придушений талант, що починається з гумору, поступово викликає у глядачів співчуття, жалість і смуток.
У комедії «Освідчення» землевласник Іван Васильович Ломов (Ласло Тот) має намір свататися до дочки сусіда Чубукова (Жолт Трілл), старої діви Наталії Степанівни (Андреа Качур). Проте через складний характер Наталії цей процес не проходить гладко. Те, що здавалося зустріччю з лагідною дівчиною, перетворюється на комедію сварок, істерик та ображеної гордості, через що Наталія спочатку виганяє нареченого, а потім за допомогою батька повертає його.
У ролях:
Неллі Сюч
Жолт Трілл
Мелінда Орос
Ласло Товт
Йожеф Варга
Творча команда:
Сценографія та костюми: Ільдіко Балла
Інсценізація та режисура: Аттіла Віднянський
Тривалість вистави: 1 година 40 хвилин. Без антракту.
Прем'єра: 1997
Закарпатський обласний угорський драматичний театр представляє
МЕНЕ ЗВАТИ ФРЕЯ
Історія розгортається у Швеції в наші дні.
Фрея разом із батьками живе на околиці великого міста, а її батьки займаються бджільництвом і органічним землеробством. Їхнє життя не просте, і Фрея також не почувається добре у власному тілі. У класі в неї немає друзів, а хлопець, який їй подобається (Ерік), поводиться, як «нечищена картоплина» і постійно дражнить її через бджіл і запилення. Фрея водночас відчуває сором і намагається відстоювати важливу місію своїх батьків, але також мріє бути звичайною частиною класу, однією із багатьох.
Через її замкнутість батьки вирішують відвести її до психолога, який радить вести відеощоденник. Цей щоденник і стає драматичним каркасом історії, через який Фрея може звертатися до глядачів. Чотири актори – Ваш Магдалина, Гал Наталія, Гецел Язмін і Ферку Сільвестер– зображають різних персонажів, що виникають у її зізнаннях.
Візуальний образ вистави відображає скандинавський світ через прості натуральні елементи: дерев'яні колоди-сидіння, ящики, вулики та костюми, які гармоніюють із декораціями. Ящики також символізують замкнутий світ підлітка...
Фрея найменша у класі, через що її часто ображають, як і багатьох дітей, які відрізняються – найменших, найбільших, найхудіших чи найтовстіших. Не випадково вона просить Еріка не вбивати бджіл, а уявити, що це пташки – найменші пташки, і пташок не можна вбивати. Ця аналогія зближує їх і спонукає Еріка до більш чутливого мислення, так само як, ми сподіваємося, вона вплине і на молодих глядачів.
Актори:
ФРЕЯ, 13-річна дівчина – ГЕЦЕЛ Язмін
ЕРІК, однокласник Фреї та її таємне кохання – ФЕРКУ Сільвестер
ВАНДА та АЛЕКСАНДЕР, батьки Фреї – ВАШ Магдалина, ФЕРКУ Сільвестер
Д-р САННІНГ, психолог – ГАЛ Наталія
МІРА, дивна однокласниця – ВАШ Магдалина
Лікке, незграбна однокласниця – ГАЛ Наталія
Творча команда:
Автор: Ханс ДАНСАР
Переклад: КОМАРОМІ Корнел
Режисер: ДЄВІ-БІРОВ Естер
Головний режисер театру: ВІДНЯНСЬКИЙ Аттіла (Заслужений діяч мистецтв України, 2001)
Інтерактивна молодіжна вистава. Цільова аудиторія: 12-16 років.
Вистава є частиною театрально-педагогічної програми КЗ «ЗОУДТ» ЗОР (м. Берегове).
Прем'єра: 13 вересня 2024 р., м. Береговe
Казку Гейзи Гардоні "Стриб та Скок" для сцени адаптувала Наталія Гал.
Виконавці:
Наталія ГАЛ
Сільвестр ФЕРКУ
Студійна музична робота: Василь Яцканич
Ляльки: Вікторія Папп
Костюми: Юрій Копинець
Техніка: Даніель Піштак і Петер Надь
Тривалість вистави: 30 хвилин.
Вистава проходить угорською мовою.
Під час інтерактивної казкової вистави "Малий свинопас" діти дізнаються, наскільки важливими цінностями в житті людини є безкорисливість, мужність і допомога. Для кращого розуміння уроків казки після вистав проходять обробні заняття.
Виконує: Наталія Галь
Музику аранжував: Василь Яцканич
Костюми: Вікторія Папп
Технічна підтримка: Даніель Піштак
Режисер, автор пісень: Наталія Гал
Тривалість вистави: 30 хвилин.
Вистава проходить угорською мовою.
Казкова вистава організована ГО "Закарпатське угорське товариство спеціалістів психічного здоров’я"
Танок п'яти жінок з чоловіками: один з яких ще не чоловік, інший майже не чоловік і третій вже не чоловік.
Камерно-студійне виконання.
Хлопчик Майкл Манді живе на фермі поблизу маленького ірландського села в графстві Донегал зі своєю матір'ю та її чотирма сестрами. Він, як оповідач, веде нас крізь час і простір. У п’єсі священик-місіонер дядько Джек, що страждає від амнезії, повертається додому з Африки, але не для того, щоб воз’єднати родину, а щоб померти від малярії. Час від часу, батько хлопчика, ГЕРРІ, з'являється лише для того, щоб сказати: він їде до Іспанії, щоб боротися з диктатурою Франко. Будинок знову стає похмурим, поки не стається те, що безповоротно розриває нитки їхнього зв’язку...
У центрі історії — радіо, яке якимось чином проходить крізь всі часи та все ще працює. Воно надихає п’ятьох жінок до божевільного танцю. Браян Фріл малює яскраву картину людської природи через сімейну драму. І відсутність чоловіків в драмі тепер багато в чому перегукується із життям закарпатських жінок.
КЕЙТ Мандей – Магдалена ВАШ
МЕГГІ Мандей – Мелінда ОРОС
АГНЕС Мандей – Іболя ОРОС
РОУЗ Мандей – Наталія ГАЛ
КРІС Мандей – Дора МОНУШ
МАЙКЛ Мандей, молодий чоловік, оповідач – Даніел ШЕРА, Олівер ІВАШКОВИЧ
ДЖЕРРІ, тато Майкла – Аттіла ФЕРЕНЦІ
ОТЕЦЬ ДЖЕК, дядько дівчаток – Віктор ІВАШКОВИЧ
Техніка, світло та звук: Даніель ПІШТАК
Музику аранжував: Василь ЯЦКАНИЧ
Хореограф: Оршоля КАМАН
Сценічний дизайн: Адам ПІГНІЦКІ
Сценарій: Аттіла ЕК
Режисер: Естер ДЄВІ-БІРОВ
Гол. режисер: Аттіла ВІДНЯНСЬКИЙ
Ромео і Джульєтта по обидва боки залізної завіси: гротескна історія нездійсненого трагічного кохання на західному кордоні Радянського Союзу під час Другої світової війни.Наприкінці Другої світової війни та останньої великої зими існування імперії; потім після розпаду імперії, коли залізна завіса Сходу стає золотою завісою Заходу.