27.10.2018 10:42 Талановита артистка Будапештського національного театру, уродженка Вилока, підкорила публіку темпераментною моновиставою, де сценічними засобами відтворила основні моменти життя і творчості всесвітньовідомої примадонни, скульптурну композицію якій вчора відкрили в Берегові. Ініціатором спорудження пам’ятника була Неллі Сюч.

“Коли головний режисер нашого колективу Аттіла Віднянський запропонував акторам обрати собі тему для персональної моновистави, мені він підказав пригледітись до постаті Шарі Федак,- розповідала після виступу актриса.- Одразу ж кинулась у книгарні, архіви, аби ближче познайомитись з долею цієї неординарної жінки. Коли ж прочитала її щоденники-спогади, а саме книгу “Ти тільки спи, моя лілея” (“Te csak alúgy, liliám”), що побачила світ у 2009 році, одразу зрозуміла – це моє. До речі раджу прочитати книгу всім шанувальникам мистецтва – будете плакати й сміятись водночас.”

Актриса багато працювала над роллю, відгранювала її, обдумовувала кожну деталь, навіть залучила до співпраці драматурга-початківця Жужанну Давід – з боку видніше, і в підсумку винесла на суд глядачів незвичний, імпульсивний, екстравагантний твір на 1 годину 45 хвилин, який інтерпретує на одному подиху, дивовижно міняючись в образі – від дитинства до старості.

“Прагнула показати історичну правду про примадонну, адже про неї ходили всілякі вигадки, приміром, що сімейний маєток отримала в дарунок від азартних гравців у карти, які тасували колоди в неї на оголеному животі, при цьому за умови, що вона не засміється,- продовжує розповідь Неллі Сюч.- Проте, достовірно відомо, що вже у 23-річному віці Шарі Федак мала стільки грошей, щоб дати батькам на будівництво сімейного гнізда, що вони й здійснили.”

За словами актриси, це не ми віддаємо щось примадонні, а вона ще й сьогодні продовжує давати нам –оптимізм, віру в себе, принциповість, почуття людяності, амбітності в хорошому розумінні, гумору, критичного сприйняття навколишнього, незаангажованості і ще багато чого.

“Неллі багато в чому схожа зі своєю героїнею,- каже онучка брата прими Марія Луїза Федак, яка приїхала в Берегово аж із Венесуели.- Така ж вільна, темпераментна, сводолюбива і справжня “угорка європейська”, а не навпаки, як любила називати себе Жожо-нийні.”

Неллі Сюч згадала багато цікавих епізодів, які не увійшли в моновиставу (перший сценарій був розрахований на 2 години 15 хвилин, але актриса вирішила скоротити його майже на півгодини – краще тримати глядача в напрузі, ніж давати йому нудьгувати).

Особливо сильним і вражаючим вийшов у актриси образ Шарі Федак під час її знаходження у в’язниці. На той час 66-річна жінка звинувачувалась у зраді батьківщини. У тісній камері буцегарні по вул.Андраші в Будапешті вона, що ще донедавна була на вищому щабелі слави, потрапляє на саме дно суспільства. Ще вчора королівська родина дарувала їй косметичку, що разом з нею в камері, а тепер доводиться спати на тюф’яках з тарганами – цілком можна лишитися глузду. Рятували пісні, причому вульгарні.

“Та не могла вона в таких умовах співати сонати Шекспіра,” - під сміх залу кидає репліку Неллі.

Вистояти допомагали й щоденні записи в щоденник.

Несподіваною стала звістка про те, що наклеп на неї подала в поліцію… найближча подруга.

Неллі Сюч зуміла надзвичайно правдиво відтворити тодішній душевний стан актриси, її непрості відчуття й робила це так уміло, що у глядачів навертались сльози на очі.

З 1919 по 1945 рік ворожі газети називали Шарі Федак комуністкою за те, що агітувала за республіку Бейли Куна, а після завершення Другої світової війни їй інкримінували зв’язки з “нілошами” Салаші. Жодних доказів цього не було, все ж їй дали 2 роки ув’язнення і заборонили 3 роки виступати на сцені. Адвокат зумів ”скостити” цей термін до 9 місяців. Цю звістку друзі актриси зустріли бурхливими оплесками ще у залі суду. Враховуючи дні, вже проведені у буцегарні, Шарі залишалось до виходу на волю шість тижнів.

“Та я їх відсиджу навіть на кришці унітазу,”- не втрачала почуття гумору й тоді актриса.

Останні роки життя Шарі Федак провела в невеличкому селі Няргаза (не плутати з Ніредьгазою) поблизу Будапешта. Вірні друзі часто відвідували її, приносили продукти, одежу. Та прима не могла без сцени.

“Заберіть від мене всі три премії Кошута, лишень дозвольте виступати,“- оббивала пороги чиновників примадонна. Марно.

Актриса відійшла у Вічність 5 травня 1955 року, поховали її в родинному склепі на цвинтарі в Будапешті.

“Багатотисчяний похорон Шарі Федак вилився у справжній політичний протест проти існуючого правлячого режиму,”- згадують очевидці.

Серед найближчих задумів Неллі Сюч – впорядкувати місце поховання її кумира.

“Це найменше, що можемо для неї ще зробити,”- з сумом каже актриса.

Микола Горват/ GolosKarpat